Визнаний законом, релігією чи традиціями подружній зв'язок чоловіка й жінки; основа родини.
Смотреть больше слов в «Універсальному словнику-енциклопедії»
ШЛЮБ, у, ч.Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою.Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шл... смотреть
ШЛЮБ, у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шлюб (Дмит., Наречена, 1959, 197); Мій хазяїн був одружений з Іванкою, і від їхнього шлюбу народилася дівчина, що мала характер батька і красу матері (Ю. Янов., II, 1958, 152); Шлюбним законодавством встановлено, що тільки зареєстрований шлюб породжує права і обов’язки подружжя (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 15). Бра́ти (узя́ти, прийма́ти, при́йняти і т. ін.) шлюб; Іти́ (піти́, вести́, повести́, става́ти, ста́ти і т. ін.) до шлю́бу — одружуватися, вінчатися з ким-небудь. Звелів [король] збиратись в двірській каплиці, де він мав брати шлюб з Цеціліею (Н.-Лев., VII, 1966, 36); 3 ким гадала, шлюб не взяла, смутне мов серце (Коломийки, 1969, 216); Хоч і прийняли [Олена з Дем’яном] шлюб, та як не через божу волю, а через Явдоху та через її реп’яхи та кісточки сушеної жаби, так воно усе і пало прахом (Кв.-Осн., II, 1956, 223); Стояла тополя уся в серпанку, струнка і тремтяча, як наречена, що йде до шлюбу (Коцюб., II, 1955, 189); Сміялися ж ратієвці, коли пан, прикликавши Остапа та Оришку до себе, сказав: — Оце тобі, Остапе, за твою вірну службу і нагорода! Бери оцю дівку за руку та веди до шлюбу; повінчайтеся та й живіть щасливо… (Мирний, IV, 1955, 29); Громадя́нський шлюб див. громадя́нський; Зако́нний шлюб див. зако́нний; Зареєструва́ти шлюб див. зареєструва́ти; Кра́дений шлюб див. кра́дений; Морганати́чний шлюб див. морганати́чний; По шлю́бі —після одруження. Коли вони брались — і ще в перші часи по шлюбі, у них були інші слова, але життя їх потроху стирало і розвівало (Коцюб., II, 1955, 297); Реєстра́ція шлю́бу див. реєстра́ція; Реєструва́ти шлюб див. реєструва́ти; Факти́чний шлюб див. факти́чний; Фікти́вний шлюб див. фікти́вний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 491.... смотреть
шлюб — родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою; клятвена обітниця, присяга; прийшов на зміну старовинному умика́нню або побра́нню (від бра́ти у знач. «умикати, викрадати»), яке відбувалося біля води або під великим деревом і справлялося дуже бучно, весело (звідси весі́лля); про древлян у літопису пишеться: браченѣе у них не быша, но умикаху у води дивіца»; пізнішим відгомоном умикання є поїзд молодого та його недопускання до хати молодої; також відголос цього звичаю бачимо у весняній грі горюду́ба (див.); відгомоном старого побрання є значення дієслова бра́ти «одружуватися з дівчиною чи жінкою, тобто брати з нею шлюб», пор. у Б. Грінченка: «Сьогодні прийде дядько, то я йому скажу, що тебе братиму»; у сучасному весільному обряді є ясні вказівки на стародавні способи побра́ння (відбивання, старе умика́ння, молодої весільним оточенням молодого, обрядовий викуп за молоду найближчому її оточенню); кажуть: «Бери жінку зблизька, а крадь здалеку» (відгомін взаємної згоди при заручинах і умикання, яке згодом замінилося ходінням нареченого за дівчиною, а потім приведенням дівчини до нареченого — звідси вислови узя́ти ді́вчину за́між і відда́ти ді́вчину за́між); згодом, коли молоді стали присягати в церкві одне одному на досмертну вірність і любов, побрання стало зватися шлюбом за згодою (від «слюбити»), тобто присягою; жартують: «Вступив у закон, як собака в цибулю»; однією з головних весільних обрядодій була шлю́бна ніч, яку на Поліссі називали молодо́ю ні́ччю. Краще в ставку потопати, як з нелюбом шлюб узяти (приповідка); Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати (пісня); у сполученнях: шлюб на ві́ру — від давнини дотепер — шлюб без церковного вінчання; вступа́ти в шлюб (в зако́н) = бра́ти шлюб — вінчатися. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 650-651.... смотреть
ім (одруження, заміжжя, подружнє життя) conjugal state; marriage; matrimony; wedlock • взяти ~ (одружитися) to enter into a marriage; get married; marry; wed • взяти ~ удруге (одружитися вдруге) to remarry • реєструвати ~ to register a marriage • розривати ~ to divorce; break (discharge, dissolve) a marriage • руйнувати ~ to destroy a marriage • укладати ~ to contract a marriage • визнання ~у недійсним avoidance of a marriage • дозвіл на ~ licence for marriage; marriage licence • народжений поза ~ом born out of wedlock • рішення суду про розірвання ~у decree; (judgement) of divorce (of dissolution) • розірвання ~у divorce; breakup (dissolution) of a marriage • свідоцтво про ~ marriage certificate (lines) • укладання ~у celebration of a marriage • ~ між кровними родичами intermarriage • ~ між представниками різних національностей intermarriage; interracial marriage • ~ за контрактом marriage by a contract • ~ з розрахунку marriage of convenience • вимушений ~ enforced (forcible) marriage; [амер розм] shotgun marriage • дійсний ~ valid marriage • законний ~ lawful wedlock; legal marriage; marriage at law • заперечний ~ contestable (questionable, voidable) marriage • змішаний ~ mixed marriage • моногамний ~ monogamous marriage • недійсний ~ invalid marriage • незаконний ~ irregular marriage • незареєстрований ~ unregistered marriage • пізній ~ late marriage • полігамний ~ polygamous marriage • попередній ~ former (previous) marriage • ранній ~ early marriage • фактичний ~ de facto marriage • фіктивний ~ fictitious (sham) marriage • церковний ~ religious marriage • цивільний ~ civil marriage; common law marriage (union) • юридичний ~ de jure marriage... смотреть
ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь трим... смотреть
В кропиві шлюб брали.Про подружжя, що живе без шлюбу, нелегально.Коні на толоці без шлюбу живуть, спокійно пасуться і до церкви не йдуть.Глум з безшлюб... смотреть
1) брак; (брачная жизнь) супружество 2) (вступление в семейный союз) женитьба; (обряд) бракосочетание, венчание, разг. венец брати, узяти шлюб (з ким) — вступать, вступить в брак (с кем), реже заключать, заключить брак (с кем); несов. и сов. сочетаться браком (с кем); венчаться, обвенчаться (с кем); (несов. и сов. - о мужчине) жениться (на ком); (о женщине) выходить, выйти замуж (за кого); (сов. - о мужчине и женщине) разг. пожениться свідоцтво про шлюб — брачное свидетельство, свидетельство о браке... смотреть
-у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганатичний шлюб книжн. — офіційно не визнан... смотреть
Marriage; matrimony, wedlock; поет. hymenцивільний шлюб — civil marriageнерівний шлюб — misallianceсвідоцтво про шлюб — certificate of marriage, marria... смотреть
[szl'ub]ч.ślubодружитися — ślub wziąćцерковний / громадянський шлюб — ślub kościelny / cywilny
-у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб.Морганатичний шлюб книжн. — офіційно не визнаний ш... смотреть
сімейний союз чоловіка і жінки, в результаті якого виникають взаємні права і обов’язки по відношенню один до одного і дітей. В більшості сучасних країн потребує відповідного оформлення (реєстрації). англ. marriage; нім. Ehe f=, -n; угор. házasság; рос. брак.... смотреть
【阳】 婚姻, 结婚Брати шлюб з … 与…结婚Розривати шлюб 离婚
шлюб род. п. -а "свадьба, женитьба, венчание", зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. ślub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл.... смотреть
одруження, вінчання, вінець, партія, д. маріяш, ід. пута Гіменея, подружня спілка; (нерівний) мезальянс; (таємний) ІД. крадений шлюб; (на віру) співжиття.... смотреть
род. п. -а "свадьба, женитьба, венчание", зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл.
(шлюбна церемонія) одруження, (в церкві) вінчання, вінець, діал. женячка, (родинне життя) подружжя, союз, (лише жінки) заміжжя.
шлюб:◊ вбра́тися як до шлю́бу = вбра́тися ◊ зайти́ пе́ред шлю́бом завагітніти, не перебуваючи у шлюбі (ср, ст)
визнаний законом, релігією чи традиціями подружній зв'язок чоловіка й жінки; основа родини.
lat. shlubeсвадьба, бракосочетание, женитьба; венчание; брак, супружество
-у m ślub взяти (давати) ~ wziąć (dawać) ślub фіктивний ~ ślub fikcyjny
ШЛЮБ м. южн. зап. свадьба, бракосочетание, венчанье.
Свадьба, бракосочетание, женитьба; венчание; брак, супружество
див. весілля
браквінчанняодруженняподружжяшлюбшлюбний
1) брак, супружество;2) венчание, бракосочетание
брак вінчання одруження подружжя шлюб шлюбний
Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу
child marriage, espousal, marriage, matrimony
брак————————шлюббрак
шлюб іменник чоловічого роду
Äktenskap
Ekteskap
Ægteskab
шлюбм.венчание, брак
Mariage
Шлюб
див. Таїнство Шлюбу
ქორწინება
шлюб, -у
шлюб
marriage by proxy
marriage by contract
marriage of convenience, mercenary marriage
імен. чол. родуродинний союз, співжиття чоловіка і жінки за взаємною згодоюбрак¤ цивільний шлюб -- гражданский брак