В'ЄТНАМ

Держава в Азії, на Індокитайському півостр., на узбережжі Пд.-Китайського м. Гори й плоскогір'я займають бл. 75% території В.; на зх. пасмо г. Чионґшон (довж. 1200 км), вздовж узбережжя вузькі низовини із вел. дельтами р.: Хонгма на пн. та Меконґ на пд.; клімат мусонний, на пн. тропічний, на пд. субтропічний; 20% території займають мусонні й тропічні ліси, савани. В'єтнамці (87%), кгмери, тайці, китайці; буддисти (67% населення), анімісти, католики; у містах 22% населення, гол. м.: Го-Ши-Мін, Ганой, Гайфонґ. Країна, що розвивається; до 1990 централізована планова економіка, економічне піднесення викликане приватизацією державної власності й значним притоком іноземного капіталу. Економіка переважно аграрна: вирощування рису, кукурудзи, цукрової тростини, кави, чаю; річкове й морське рибальство. Стрімка розбудова промисловості (текстильної, швейної, взуттєвої, електронної) у спеціальних економічних зонах (найбільша Го-Ши-Мін); видобуток нафти з покладів на шельфі, кам'яного вугілля, залізної руди. Залізничний і шосейний транспорт. Історія. Перші в'єтнамські кор. Ван Ланґ та Ау Лац у III-II ст. до н.е. завойовані Китаєм; з Х ст. правління місцевих династій; у XV ст. експансія на пд.; з кінця XVIII ст. зростання франц. впливів; з 1884 під франц. протекторатом; 1941-45 японська окупація; 1945 в'єтнамський комуністичний лідер Го Ши Мін проголосив незалежну Демократичну Республіку В'єтнам (ДРВ); 1946-54 війна з Францією; 1954 Женевська конференція та міжнародне визнання незалежності В.; 1955 поділ на 2 автономні держави: комуністичну ДРВ (Пн. В.) і прозахідну Республіку В. (Пд. В.); участь США у конфлікті між цими державами (в'єтнамська війна 1965-73); після виходу США з війни ДРВ захопила Пд. В., створивши Соціалістичну Республіку В. (1976); 1986 почалися поступки комуністичного уряду на користь ринкової економіки; поступова нормалізація стосунків зі США, які у 1994 відмінили торговельне ембарго супроти В.